Ціник Олена Василівна "вчитель-методист"

Тема: «Се любов моя плаче так гірко» (За збіркою І.Франка «Зів’яле листя»)

Мета уроку: дослідити жанрові особливості збірки «Зів’яле листя», її мотиви, композицію; виробляти вміння ідейно-художнього аналізу віршів «Ой ти, дівчино, з оріха зерня», «Чого являєшся мені у сні?», «Безмежнеє поле»; виховувати любов до поетичного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи: дослідження, виразне читання, аналіз, бесіда, робота у малих групах.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Хід уроку

Епіграф уроку:

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвийтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани,невтишні жалі,

Завмерлеє в серці кохання.

Іван Франко

І Мотивація навчальної діяльності учнів.

     Виходить учень із трояндами у руках (білою, жовтою, червоною) і читає поезію «Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі»

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

Розвийтесь, як тихе зітхання!

Незгоєні рани,невтишні жалі,

Завмерлеє в серці кохання.

В зів’ялих листочках хто може вгадати

Красу всю земного гаю?

Хто взнає, який я чуття скарб багатий

В ті вбогії вірші вкладаю?

Дівчата зауважують репліками:

Учень кожній з них дарує троянду.

ІІ Повідомлення теми, мети уроку

     Ви вже зрозуміли, що сьогодні на уроці піде мова про збірку Івана Франка «Зів’яле листя». Запишемо тему уроку: «Се любов моя плаче так гірко» (За збіркою І.Франка «Зів’яле листя»). За мету уроку  ставимо дослідити жанрові особливості збірки «Зів’яле листя», її мотиви, композицію; виробляти вміння ідейно-художнього аналізу віршів «Ой ти, дівчино, з оріха зерня», «Чого являєшся мені у сні?», «Безмежнеє поле»; виховувати любов до поетичного слова. Будемо працювати у групах за опорною схемою аналізу ліричного твору.

ІІІ Актуалізація опорних знань

-         Хто у світовій літературі звертався до теми нерозділеного кохання?

(Першим в історії західноєвропейської літератури до теми нерозділеного кохання звернувся Данте у своїй «Божественній комедії»)

-         Хто була ця пані?

(Се була молода Беатріче, дочка сусіда Дантових родичів. До речі, померла вона у віці 24 років. Їй Данте присвятив 30 творів. Послухайте один із них.)

В своїх очах вона несе Кохання,-

На кого гляне,- всі блаженні вмить;

Як десь іде за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Через півстоліття інший великий італієць Франческо Петрарка зустрів жінку, почуття до якої оспівав у численних поезіях, які принесли йому світову славу.

Щасливі квіти й благовісні трави,

Прим’яті донною на самоті;

Пісок, що береже сліди святі

Чудових ніжок під листком купави.

-         Хто була ця чарівна незнайомка?

(Се була Лаура. До речі, вона не тільки не відповідала взаємністю, вони навіть не були знайомі )

       Майже через два з половиною століття великий англієць Вільям Шекспір у знаменитому 130 сонеті змалював зовсім інший портрет коханої жінки.

ЇЇ очей до сонця не рівняли,

Корал ніжніший за її уста,

На білосніжні пліч її овали,

Мов з дроту чорного, коса густа.

Такі ж інтимні віршовані послання є у російського поета О.Пушкіна, польського А. Міцкевича.

ІІІ Робота над жанровими особливостями збірки «Зів’яле листя», її мотивами, композицією.

         Михайло Коцюбинський у рефераті  про Франка писав, що у збірці «Зів’яле листя» «трагізм особистого життя поета часто вплітається у трагізм життя народного».

-         У чому полягав трагізм особистого життя письменника?

(Постійні переслідування, арешти 1877, 1888, 1890 рр., тюрми, матеріальні нестатки з року в рік отруювали душу поета, підточували його здоров’я. У 1890 році він організував радикальну партію, щоб пройти до парламенту, однак все провалилося. Маючи десятки наукових праць, захистивши дисертацію «Варлаам та Йосаф»,він претендував на посаду у Львівському університеті, однак його не допускали до викладацької роботи.

Трагізм ще полягав у тому, що Франко пережив три нещасливі кохання, які залишили глибокий слід у зраненім поетовім серці. Про це пише Роман Горак  у повісті «Тричі мені являлася любов», про це згадує сам Франко у листі до Агатангела Кримського.)

-         Хто були ті жінки, що надихнули нашого великого земляка на створення збірки ліричної поезії?

«Ще в гімназії я влюбився був у дочку одного руського попа, Ольгу Рошкевич"...

Це була найбільша і взаємна любов у Івановому та Ольжиному  житті. Драма любові Ольги Рошкевич та Івана Франка - типова для минулого. Суспільство відкинуло його від себе, а її посадило біля домашнього вогнища. Він перелив свій біль у найкращі поезії - вона ж на сім замків закрила своє горе.

Друга жінка, яка  справила на нього сильне враження справжньої  Людини, була Юзефа Дзвонковська. Франко покохав. Мало того вирішив, що це саме та жінка, що може йти поруч, стати дружиною. Та на лист з проханням руки доньки відповідь матері була короткою «Уже саме положення моєї дочки противиться тому....»

"Фатальне для мене було те, що, вже листуючись з моєю теперішнього жінкою, я здалеку пізнав одну панночку-польку і закохався в неї. От ся любов перемучила мене дальших 10 літ" . Ім'я та прізвище цієї панночки Целіна Журовська, пізніше за чоловіком Зигмунтовська. Коли потім Целіну запитають, чому вона не відповіла взаємністю Франкові, вона відверто, спокійно, не видумуючи різних причин, відповіла: він їй просто не подобався. Був рудий, а їй імпонували брюнети, особливо брюнети з синіми очима. І прізвище не подобалося, не мав солідного становища, грошей і надій на них.

Перед вами вступна стаття до збірки, опрацюйте її, будь ласка, в групах  і дайте відповідь на запитання:

- Із кількох частин складається збірка?

(Із трьох жмутків. Жмутки – це поезії)

- Чому збірка має таку назву?

(Образ зів’ялого листя алегоричний, автор визначає його як завмерлеє у серці кохання)

- Чи можна ототожнювати ліричного героя з Франком?

(Ні.  Образ “Зів’ялого листя” - це узагальнений і досить абстрактний жіночий образ. Це три силуети однієї і тієї ж постаті, три грані одного кристалу, три етапи розвитку різних, але споріднених в одному тілі пристрастей. Це ні в якому разі не конкретна жінка, яку кохав Франко).

    Іван Франко: ”Я подаю оці вірші нашому молодому поколінню: “Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом”

ІV. Робота в групах (аналіз віршів за схемою)

 1. „ Чого являєшся мені у сні?...”

1.1. Виразне читання вірша

Чого являєшся мені
У сні?  (анафора)
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, (епітети)
Сумні,
Немов криниці дно студене?  (порівняння)
Чому уста твої німі?  (риторичне запитання)
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне, (порівняння)
Займається і знову тоне
У тьмі?
Чого являєшся мені
У сні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала, (метафора)
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами (епітети)
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні (повтори)
У серці здавлюю на дні.
О ні!
Являйся, зіронько, мені! (риторичне звертання)
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті, (порівняння)
Марніє, в'яне, засиха, —
Хоч в сні на вид твій оживає, (метафора)
Хоч в жалощах живіше грає,
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого, (епітети)
Бажаного, страшного того
Гріха!

    1.2.    Аналіз вірша може бути таким:

       У вірші йдеться про кохання, яке не відпускає ліричного героя, нагадуючи про себе уві сні. Це зразок інтимної лірики. У поезії переважають два основні мотиви: сум за втраченим коханням і надія на те, що хоч уві сні воно врятує ліричного героя від самотності і дасть відчуття щастя. Тому твір можна поділити на дві частини: перша – від початку до слів „...у серці здавлюю на дні”, а друга – від слів „О ні!” до кінця. Перша сповнена питаннями ліричного героя до своєї коханої: „Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене чудові очі ті ясні...” Образ дівчини поет малює за допомогою епітетів („очі ті ясні, сумні”, порівнянь (очі „немов криниці дно студене”, бажання на вустах „мов зарево червоне”) Страждання ліричного героя передає метафорами ( „Моє ти серце надірвала, Із нього визвала одні Оті ридання голосні – Пісні.”), повторами („Свій біль, свій жаль, свої пісні У серці здавлюю на дні”). У другій частині ліричний герой закликає свою „зіроньку” являтися йому хоч у сні . Його почуття передаються тут протиставленнями: „тужити – не жити”, метафоричними порівняннями: „Так най те серце, що в турботі, Неначе перла у болоті, Марніє, в”яне, засиха”, протиставленням „...оживає,...грає,...віддиха...”, епітетами: „дива золотого”, „щастя молодого”, „бажаного, страшного того гріха!”. Отже, у вірші присутній образ ліричного героя та його коханої. Настрій твору печальний. Головна його думка – кохання надає смислу нашому існуванню, навіть якщо воно не взаємне. Римування в основному суміжне. Віршовий розмір – 5-стопний ямб. Мені вірш сподобався глибиною виражених у ньому переживань.

2. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня...»

2.1. Виразне читання вірша

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,

Чом твоє серденько — колюче терня? (риторичне запитання, епітети)

Чом твої устонька — тиха молитва,

А твоє слово остре, як бритва?  (антитеза, порівняння)

Чом твої очі сяють тим чаром,

Що то запалює серце пожаром? (метафора)

Ох, тії очі темніші ночі,

Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

І чом твій усміх — для мене скрута,

Серце бентежить, як буря люта? (порівняння)

Ой ти, дівчино, ясная зоре! (риторичне звертання)

Ти мої радощі, ти моє горе!

Тебе видаючи, любити мушу.

Тебе кохаючи, загублю душу. (метафора)

2.2. Орієнтовний аналіз:

   У вірші йдеться про красиву дівчину, яка полонила серце ліричного героя. Це зразок інтимної лірики. Вірш побудований на антитезі ( „Чом твої устонька –тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва?”, „ І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта?”, „Ти мої радощі, ти моє горе!” та ін.). Цей художній засіб показує суперечливість почуттів ліричного героя. Образ закритої для спілкування дівчини допомагає створити метафора „ з горіха зерня”, „Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче!”. Яскраво доповнюють характеристику метафоричні епітети „Чом твоє серденько – колюче терня?”, „Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва?”, порівняння „твоє слово остре, як бритва?”. Завершує характеристику  протиставлення „Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу”. Головний мотив поезії – печаль. Настрій вірша песимістичний. Головна думка – кохання – це радість і страждання, це почуття не залежить від розуму й не підкоряється здоровому глузду. У вірші суміжне римування. Віршовий розмір – 4-стопний дактиль Мене цей вірш схвилював тим, що в ньому автор зумів розкрити ще одну грань такого таємничого і незбагненного почуття – кохання.

3. Безмежнеє поле в сніжному завою.
3.1. Виразне читання вірша

Безмежнеє поле в сніжному завою. (епітет)

Ох, дай мені обширу й волі! (риторичний оклик)

Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною (символ лицарської волі)

І в серці нестерпнії болі. (епітет)


Неси ж мене, коню, по чистому полю. (риторичне звертання, епітет)

Як вихор, що тутка гуляє, (порівняння)

А чень утечу я від лютого болю, (епітет)

Що серце моє розриває. (метафора)

3.2.  Аналіз вірша

У вірші «Безмежнеє поле…» І. Франко змальовує алегоричну картину життя — «безмежного поля», досить суворого — «в сніжному завою» (уборі). Ліричного героя мучать «болі» — життєві негаразди. Єдиний товариш — це, можливо, поетичний талант, який може дати розраду, допомогти подолати відчай і жаль. Тому поет устами ліричного героя просить дати йому «обширу й волі» — свободи для творчості. Як і кожна алегорична картина, ця може бути прочитана й по-іншому.

За жанром це романс. Кінь – символ лицарської волі. Герой Франка інтраверт, тобто психологічний тип особи, зануреної у внутрішній світ своїх переживань.

VІ. Підсумок уроку

Виконайте тестові завдання

VІІ. Подача домашнього завдання

1.Написати відгук на збірку «Зів’яле листя» за орієнтовним планом:

1. Коли й ким була написана збірка;

2. Що послужило поштовхом до її написання;
3.  Які твори до неї входять, їх короткий аналіз;

4. Символічна назва збірки; її музикальність;

5. Мої враження від прочитаних у збірці творів

2.Вивчити напам’ять „Чого являєшся мені у сні?...”

І.Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя”

Любовна тема у творчості поета, автобіографічність

(Урок української літератури в 10 класі)

(авторський урок)

Розробку підготувала:

Мельник Любов Олександрівна,

вчитель української мови та літератури

КЗ «Преображенський НВК

«Школа-дитсадок»

Оріхівського району

Запорізької області

Тема.  І.Франко. Поетична збірка «Зів’яле листя”. Любовна тема у творчості поета, автобіографічність (урок української літератури в 10 класі)

Мета:

-   ознайомити учнів із збіркою поезій «Зів’яле листя”, розкрити світ почуттів і             пристрастей, створений поетичним словом  великого майстра; показати  красу інтимної лірики митця, спонукати учнів до пошукової діяльності;

-    розвивати вміння учнів визначати належність твору до певного літературного жанру, робити ідейно-художній аналіз поетичного твору, виразно читати напам’ять; працювати із тестовими завданнями;

-    виховувати повагу до почуттів іншої людини, усвідомлення того, що любов – найвеличніше з людських почуттів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з елементами дослідницької роботи учнів, з використанням  комп’ютерних технологій

Обладнання: поезії Івана Франка, комп’ютерні презентації учнів, індивідуальні повідомлення, умовне серце кохання.

Методи і прийоми: самостійна робота (тестування), бесіда, аналіз ліричного твору, пошуково-дослідницька діяльність, презентація учнів

Міжпредметні зв’язки: історія, світова література, музичне мистецтво.

Теорія літератури: інтимна лірика, медитативна лірика, аналіз ліричного твору

Епіграф

В зів’ялих листочках хто може вгадати

Красу всю зеленого гаю?

Хто знає, який я чуття скарб багатий

В ті вбогії вірші вкладаю?

                                    Іван Франко

Хід уроку

l. Організаційний момент

ll. Перевірка домашнього завдання

            1. Вступне слово вчителя

Максим Рильський сказав: «Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України і людства».

            На попередніх уроках ми неодноразово пересвідчувались в істинності цих слів.

Ви опрацювали збірку поезій І.Франка «З вершин і низин». Я пропоную з метою перевірки знань попереднього матеріалу виконати тестові завдання.

( Проектування тестів)

lll. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Слово вчителя

Пристрасть, ніжність, захоплення, зачарування – це все нерозділені складові найсвітлішого із всіх почуттів, що здатна пережити людина, - любов.

2. Презентація «Кохання Вітру до Квітки»

lV. Оголошення теми та мети уроку

            1. Слово вчителя

            Кохання, вічна його загадка, різні відтінки людських стосунків завжди були в центрі уваги поезії. Скільки чарівних віршів, що вражають щирістю та глибиною почуттів, написано поетами різних часів і народів. Згадаймо сонети Данте і Петрарки, лірику Гейне й Шевченка.

            Відчайдушний порив закоханого серця, голос любові, що не вміщується в тихому закутку грудей, озвався в поетичному слові Івана Франка. Це інший Франко, не той, якого ми зустрічали раніше: ніжний, відвертий у своїх почуттях, інколи навіть не сприйнятий таким іншими. Поети відходять у вічність, залишаючи свої шедеври, сповнені  гарячих почуттів і драматизму життя.

            Таким шедевром є збірка Івана Франка «Зів’яле листя”, з якою ми сьогодні познайомимося.

            2. Запис теми уроку

(Проектування)

                Епіграф:

                        В зів’ялих листочках хто може вгадати

                        Красу всю зеленого гаю?

                        Хто знає, який я чуття скарб багатий

                        В ті вбогії вірші вкладаю?

                                                                              Іван Франко

1

V. Сприйняття та засвоєння  учнями навчального матеріалу

            1. Вступне слово вчителя

            Чомусь відбувається так, що поетів найчастіше надихає не щаслива, взаємна любов, а нещасна, нерозділена. Саме під впливом страждань, «солодкої муки» від кохання без відповіді народжуються незрівнянні, щирі поетичні рядки.

            Так було й у Франка. Його особисті почуття, настрої вилилися в збірку інтимної лірики «Зів’яле листя”.

            Більше ста років бентежить ця книжка людські серця. Написана в час найбільших страждань і випробувань, вона правдиво говорить читачам: великий Каменяр був людиною тонких і багатих почуттів; його серце також палало високою земною любов’ю.

                        Він горів коханням, його серце любило і страждало, воно було наповнене найпрекраснішим почуттям.

            Тож заповнимо і ми наше з вами серце ніжністю, зачаруванням, тремтінням від високих почуттів.

(На дошці умовне серце білого кольору, яке на кінець уроку вчитель пропонує заповнити умовними серцями учнів класу)

-         Яка ж історія написання збірки «Зів’яле листя”? У чому її неповторність, цінність?

2. Пошуково-дослідницька робота учнів. (Повідомлення)

1 учень

У 1896 році вийшла збірка поезій Івана Франка «Зів’яле листя”, яка ще до цих пір викликає дискусії серед франкознавців. Причиною цих суперечок був сам автор, який до першого видання, тобто 1896 року, зробив припис, що збірка написана на основі щоденника самогубця пана Супруна, який покінчив із життям через нерозділене кохання. А вже в другому виданні, яке світ побачив у 1911 році, сам автор говорить, що поезія його власна, а не того самогубця, і що той щоденник взагалі є літературною підробкою. Хоча вченими доведено, що такий щоденник дійсно існував, Франко його читав і під впливом емоцій від прочитаного дещо переніс на сторінки збірки.

            Але збірка, що має підзаголовок «Лірична драма», перш за все постала з невимовного болю Франкового серця. А тому й пісні в ній то «голосні ридання», «підстрелені пташки», зойки враженого серця і душі.

            Під тягарем життєвих обставин 40-річний поет втомився, знесилився, почувався «зраненим звіром», що тікає у нетрі. Особиста любовна драма невзаємної любові, що тричі з’являлася йому, надломила його морально, надірвала душу. Були ще невдачі і в громадському житті – переслідування письменника польською і українською реакцією, його третє ув’язнення, недопущення викладання у Львівському університеті, нерозуміння його ідей та внутрішнього світу братами по перу.

            Особисті і громадські мотиви переплелись у душі поета і знайшли поетичне відображення у збірці «Зів’яле листя”.

2

2 учень

Збірка складається із трьох жмутків. Три «жмутки» - це три дії, зміст яких – життя і нещасливе кохання ліричного героя. Це результат 10-річної титанічної фізичної і душевної праці автора. До неї ввійшла інтимна поезія, що певною мірою відбивала віддалені в часі моменти особистого життя автора.

            Об’єктом зображення є ліричний герой, що через нерозділене кохання, душевні муки прокляв життя і поклав йому край “Замерзли в серці мрії молодечі, ілюзії криниця пересохла».

            Та не слід ототожнювати ліричного героя поезії із автором. Автобіографічні мотиви посідають у збірці чемне місце, але це не означає, що її героєм слід бачити тільки самого Франка. Душа ліричного героя поезії ніжна, але безвольна. А Франко – це людина, що долаючи негаразди громадські і особисті, залишається борцем.

            З мотивом нерозділеного кохання пов’язані інші: туги, смутку, песимізму. Лірична драма – це внутрішня драма, яка розігрується в душі ліричного героя. «Се мого серця драма», - так визначає герой стан власної душі, природу самої збірки. Кохання було таким сильним, що поетові часом не хотілося жити.

            Також слід зауважити, що для поета кохання – це ще неповний зміст життя. Поруч з цим почуттям – обов’язок перед державою, народом, самим собою.

            Три кохання, три шалені пристрасті: Ольга Рожкевич, Юзефа Дзвонковська, Целіна Журовська. Це вони стали причиною невимовних душевних мук. Саме завдяки останній Журовській і з’явилась збірка “Зів’яле листя”. Про це говорив і сам поет.

            Отже, інтимна лірика Франка – це лірика глибоких почуттів пристрасного кохання, що підносить героя, оволодіває його думками і почуттями. Це – зойк зраненого серця: така вона ніжна, прекрасна і водночас сумна.

            3. Доповнення вчителя

            Іван Франко сенс людського покликання на землі вбачав передусім у «діланні для добра суспільного», а тому, як той каменяр, докладав титанічних зусиль, аби «одним ривком витягти і літературу, й театр, і науку… на тверду й широку дорогу культури, цивілізації, свободи». Проте поступу не було видно. А тому Франко на якийсь час зневірився в доцільності тієї каторжної праці, висловивши свій біль у рядках «Зів’ялого листя”.

            Перші поетичні «жмутки» були надруковані ще до виходу збірки, у збірці «З вершин і низин» і відразу ж  з’явилися перші критичні зауваження. Автора звинувачували в трусості, «втечі з борні», декадентстві, песимізмі.

-         Згадаймо, що таке декаданс?

Декаданс – загальна назва кризових явищ у мистецтві і культурі  кінця 19-поч. 20 століття. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил.

На такий закид І.Франко в передостанньому вірші збірки відреагував так:

3

Ах, панове! Про трусіть

Мовчіть ви мені!

Чи ви нюхали порох

В життєвій війні?

Чи ви лоб свій розбили

О дійсності мур?

Чи вам звісно, як смачно

На гаках тортур?

4. Пошуково-дослідницька робота «Три кохання в житті Франка»

4.1. Слово вчителя

Три горлиці свого часу залетіли у сад кохання Івана Франка. Він кохав їх щиро, трепетно. Та, на жаль, окрім душевного болю, розпачу від цього кохання він нічого не мав.

            Хто ж вони, жінки, що змусили серце великого Каменяра палати любов’ю, страждати від нерозділеного кохання.

4.2. Учнівська презентація «Тричі мені являлася любов»

            5. Аналіз побудови та змісту збірки.

            Пошуково-дослідницька робота «Загальна характеристика збірки, поетичних «жмутків»

Перевидаючи збірку в 1911 році, Іван Франко зазначив, що «Зів’яле листя” – це книжка ліричних віршів, «найсуб’єктивніших із усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка, та притім найбільш об’єктивних у способі малювання складного людського чуття”.

            Збірка поділена на три цикли або «жмутки», а вірші в них – то «зів’ялі листочки”. Образ зів’ялого листя алегоричний, автор визначає його як «завмерле в серці кохання».

            Перший «жмуток» передає трагедію нерозділеного кохання, його беззахисність та вразливість. ( «Так, ти одна моя правдивая любов», «За що, красавице, я так тебе люблю»). Він присвячений першому коханню Ользі Рошкевич.

            Другий «жмуток» ліричної драми написаний переважно у народно-пісеній манері, автор звертається до фольклору. Тому багато віршів з другого «жмутка» стали улюбленими піснями та романсами ( «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калина, чого в лузі гнешся», «Чого являєшся мені у сні» ). Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. Другий «жмуток» був присвячений Юзефі Дзвонковській.

            Провідним мотивом поезії третього «жмутка» є пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням ( «Пісне, моя ти підкреслена пташко…», «І ти прощай» ). Цей жмуток був присвячений Целіні Зигмунтовській (Журовська)

            М. Коцюбинський так писав про збірку «Зів’яле листя”: «Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу, чи поетові боротьби, чи поетові лірникові, співцеві кохання і настроїв».

4

6. Аналіз ліричного твору «Чого являєшся мені у сні?»

6.1. Читання поезії напам’ять

6.2. Ідейно-художній аналіз твору

(Проектування плану аналізу ліричного твору)

-         До якого «жмутка» збірки «Зів’яле листя» входить поезія «Чого являєшся мені у сні?»? Кому він присвячений?

(До другого «жмутка» і присвячений другому великому коханню свого життя Юзефі Дзвонковській)

-         Яка тема твору?

(Нещасливе кохання, яке з великим сумом переживає І.Франко, запитуючи образ своєї коханої: чому вона постійно являється йому у сні, тоді коли в житті не хоче й знати)

-         Яка ідея поезії?

(Передати читачеві справжнє почуття кохання, щире, лагідне, вірне, але нерозділене. Це світле і прекрасне почуття завдало поетові неабияких страждань протягом уже багатьох років:

І як літа вже за літами

Свій біль, свій жаль, свої пісні

У серці здавлюю на дні.)

-         Назвати образи поезії. Охарактеризуйте їх.

(Центральним образом є сам автор - ліричний герой, що переживає муки нерозділеного кохання, і його кохана. Поет постає перед нами як щира, віддана, лагідна, з добрим серцем і чистою душею людина:

Вклонюся – навіть не зирнеш

І головою не кивнеш,

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами…

Жіночий образ – горда, самовпевнена, сувора жінка, яка нехтує чистим до неї коханням ліричного героя:

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала,

Із нього визвала одні

Оті ридання голосні –

Пісні!)

-         До якого виду поетичних творів належить поезія?

(Інтимна лірика з елементами медитативної)

5

-         Згадаймо, яка лірика називається інтимною; медитативною

Інтимна лірика – це твори, у яких ідеться про інтимні почуття й переживання людей.

Медитативна лірика – сукупна назва поезій. У яких висловлено роздуми про побачене й пережите самим автором протягом певного часу

-         Які рядки свідчать про внутрішню боротьбу героя?

(цитати з твору)

-         Визначте художні образи кожної строфи та схарактеризуйте їх (по рядах)

(1 строфа: сон – тьма; очі – чудові, ясні, сумні, немов криниці дно студене; уста – німі, мов зарево червоне; криниця – символ кохання, глибини й чистоти почуття.

2 строфа: серце – надірване, здавлене болем, жалем; пісні – ридання; гордощі – знать не знаєш, минаєш, не зиркнеш, не кивнеш; любов – без тями, з мукою довгими ночами, літа за літами.

3 строфа: зіронько – дівчина; серце – в турботі, не хоче тужити, весь вік марніє, грає, вільно видихає; диво золоте щастя – щастя, кохання молоде, бажане, страшне)

-         Проаналізувавши зміст поезії, які висновки ми можемо зробити?

(Герой, переборовши образу, пройшовши через прощення, відчуває емоційне переживання, що змінює людину, підносить на вищий рівень. Бо свою кохану жінку він любить безкорисною любов’ю і не звинувачує її у тому, що вона не кохає його. Від цього його почуття не згасає, він його не вимагає від неї, що не часто, на жаль, можна зустріти. Ну хіба що…

О, ні!

Являйся, зіронько, мені

Хоч в сні!)

Вчитель.

Поезію І.Франка «Чого являєшся мені у сні?» було перекладено російською мовою Володимиром Колотом. Особливо чарівним є романс К.Даньковича на слова цієї поезії. Також на ноти покладено поезії «Безмежнеє поле», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Твої очі, як те море».

            Зараз до вашої уваги презентація Сіріньок Наталії на пісню «Знаєш…», що написана на основі поезії І.Франка «Чого являєшся мені у сні?»

            7. Творча робота (Учнівська презентація)

            8. Заключне слово вчителя

Збірка «Зів’яле листя” цікава тим, що в ній відображені любовні страждання

непересічної, могутньої духом людини. Ліричний герой – це жива, багатюща, гаряча й глибинна натура. І.Франко малює любов як діяння, як найвищий витвір душі.

            (Цитати з поезій Івана Франка)

6

Vl. Систематизація і узагальнення знань учнів

           

    1. Творча робота

-         А що для вас є любов? Хай наше серце відчує це найпотаємніше і найвеличніше почуття.

(На умовних сердечках учні записують їхнє розуміння любові, зачитують і заповнюють одне велике серце на дошці)

  2. Питання для узагальнення

-         В якому році вийшла друком збірка «Зів’яле листя”? Яка її побудова?

-         Кому присвячена ця збірка?

-         Який основний мотив поезії?

Vll. Підсумок уроку

            «Зів’яле листя» може бути чудовим зразком естетики інтимних почуттів. Тому й сьогодні поезії Івана Франка чарують нас, роблять чистішими, духовно багатшими. Це неперевершений зразок чистого, нічого не вимагаючого кохання.

Vlll. Домашнє завдання

                            Підручник с.117-125, опрацювати

                            Ідейно-художній аналіз поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

                             2 поезії (за вибором) вивчити напам’ять

7

Додаток до заключного слова

Уривки з поезій Івана Франка

1.

Ой ти, дівчино, ясная зоре!

 Ти мої радощі, ти моє горе!

 Тебе видаючи, любити мушу.

 Тебе кохаючи, загублю душу.

2.

  Не раз у сні являється мені,

 О люба, образ твій, такий чудовий,

 Яким яснів в молодощів весні,

 В найкращі хвилі свіжої любові.

3.

  Чом твої очі сяють тим чаром.

 Що то запалює серце пожаром?

 Ох, тії очі темніші ночі,

  Хто в них задивиться, й сонця не хоче!

4.

  Золоті зорі в небеснім морі

  Моргають серед ночі,

  Та над всі зорі внизу і вгорі —

  Її чорнії очі («Зелений явір, зелений явір»).

5.

  Не знаю, що мене до тебе тягне,

  Чим вчарувала ти мене, що все,

  Коли погляну на твоє лице,

  Чогось мов щастя й волі серце прагне.